Словник мови Стуса

ПАНІГОТЬ

панігтя, ч., інд.-авт. Похідне від ніготь. І разом з тобою ми заходимося визбирувати роздаровані уста, очі, пам 'яті, погляди, губи, плечі, розшукаємо – все до найменшого панігтя... (ЗД:58).
Ещё