Словник мови Стуса

ПЛЕКСИГЛАС

(нім. Plexiglas, plexus — переплетений і нім. Glas – скло), -у, ч. Прозора безбарвна пластмаса, міцне органічне скло. Дерев'янів надбіглий час, неначе пес. Як плексиглас розведений і рівний ранок ступав услід. (П-2:279).
Ещё