Словник мови Стуса

ПРОШВА

-и, ж. 1. Смужка мережива або вишитої тканини, вшита чи призначена для вшивання у виріб з тканини. 2. Вузька смужка тканини чи шкіри, вшита в шви одягу або взуття. Жила-була: ходила на базар, по поликах водила прошви карі, корову одлучала од отари і ввечері, коли чадний ліхтар ванькир освітлював — місила свиням полову житню й білі буряки. (П-2:261).
Ещё