Словник мови Стуса

СПРОНЕВІРЕНИЙ

-а, -е, інд.-авт. Дієпр. пас. до спроневіра. Туди, де неприхищеність старечого знесилля, де журба торохкає об стіни мов горох, де стеля нахилилась, ніби віко віддавна спроневірених надій? (ЧТ:96); Із чорної невіді зву я тебе — накликаю, витаю, мов дух, спроневірений, чорний, жалкий... (ЧТ:109).
Ещё