Словник мови Стуса

СТОРІКИ

сторік, мн., інд.-авт. Похідне від сто і ріки. Там сторіки плачів батьківських і гарячий чад смеркових дум. (ЧТ:96); Хай край святиться. За горою сторіки чорної ропи. (П-2:173).
Ещё